Але блядь, я ща расскажу вам сильную и горькую историю, как я взяла закладки, сбежала с уроков и почти подохла от передозняка. Так вот, сидел я в своей подворотне со своей самокруткой в руках и понял, что мне нужно больше жести в жизни, больше киксов и больше того самого чудесного порошка с дороги. Вертелся в голове план: как я это сделаю, как я куплю крэк-кокаин и не упаду в грязь лицом? Иду по обычной улице, а тут на глаза попадается мой втертый друг понаркоманить, дрожащий под действием сырого кокаина. Про это я знал, потому что мой зачопованный круг уже успел в этом погрязнуть до дна. Но они довольно взбодренные были, и кайф на их лицах был просто очевиден.
Я подхожу к ним и говорю: "Дружище, не мог бы ты сыпануть мне кокаина? Я хочу кайфонуть по-взрослому!" Они смотрят на меня, улыбаются и говорят: "Братишка, мы знали, что ты рано или поздно придешь к нам. Держи, эта линия для тебя!" Мне глаза на лоб полезли, я не ожидал такого от них. Но я просто благодарно беру эту линию, зная, что это именно то, что я ищу.
Я убегаю от занудных уроков, представляете? Никакого уныния, никакого зевоты под лекциями, а только кайф и адреналин. Я на седьмом небе от счастья, что наконец-то могу попробовать кокаин. Но чувствую, что нужно начать не сразу с самого тяжелого, а потихоньку, чтобы мои головные шарики не отвалились. Лучше всего начать с небольшой дозы втертого, чтобы просто оторваться по полной.
Так вот, друзья, я сажусь в свой приют, достаю свою самокрутку и начинаю делать дорогу. Сердце бешено бьется, а руки трясутся, но это только добавляет адреналина. Я закатываю глаза и внимательно наблюдаю за тем, как я делаю эту линию. И, наконец, она готова. Я приготовился когда-то попробовать тот мощный кайф, о котором все говорят.
Когда я вдыхаю это вдохновение, я чувствую, как во мне просыпается зверь. Все мои мысли разлетаются на кусочки, а в моей голове начинается полное безумие. Я настолько счастлив, что мог бы расплакаться от этого ощущения.
Но оказалось, что этот кайф был слишком сильным для меня. Передозочка меня не миновала. Сначала я почувствовал, как кровь начала биться в висках, потом меня стало тошнить. Я понял, что это не шутки и я просто обязан что-то предпринять.
Очнулся я на полу, окруженный взглядами своих зачопованных друзей. Они смотрят на меня, а я знаю, что они понимают, что я почти откинулся. Я с трудом поднимаюсь и улыбаюсь, понимая, что я продержался, несмотря на всю эту беду.
Теперь, когда я вспоминаю об этом моменте, я понимаю, что мне нельзя было так глубоко погрязнуть во всей этой дряни. Но, братаны, мы молоды, безумны и ищем грани экстремизма. И я знаю, что я не один такой.
Итак, пацаны и пацанки, приготовьтесь к тому, что мир запрещенных кайфов запутает вас, как никогда. И не забывайте о том, что надо оставаться на дороге, когда делаете свои линии. Ну, а я лучше пойду поуважаю этот кайф на полную.
Але, будьте обачні, шановні панове та пані! Маю для вас якусь свою історію, що заставить вас жахнутися, відшукати мене і почати обзивати дурнем. Але, безумовно, я повідомлю її. Може, комусь цікаво буде, споглядаючи на мої закладки та мою життєву ситуацію. Давайте почнемо.
Завдяки одному дому з грошима, я здобула чек за свою роботу. І хоча багато віддавала на ці закладки, я все ж певна, що варто було. Стимул який, їй-богу, це було щось. Так, я знаю, це не найрозумніший варіант, але що ж робити в таких ситуаціях, коли з'являється такий сильний імпульс? Накатитися було щось неймовірне, непередбачуване та неймовірно захоплююче.
Отже, з прямої руки мені дали номерок того самого "джантика", який мав мені доставити цей стимулюючий товар. Через кілька годин відчуття негативу та тривоги поступово змінилися на вже знайоме мені відчуття ейфорії та привороту. Для мене це було як наркотичне засіб до щастя, який відкрив мені двері в інший світ, де проблеми зникали.
З чорного ринку я дізналася про дивовижний гідропон, що мав налаштувати мене на хвилювання. Така комбінація з кокаїном може привести до дивовижних наслідків, і я була готова до цього. Ще знаю, що не можна любити закладки занадто сильно, адже залежність може зруйнувати тебе. Один раз може бути саме тим, що тобі потрібно, але з часом треба буде зупинитися, щоб не втратити себе повністю.
Потім я зустріла парубка, який казав, що може мені здати дуплити. Німецьке слово, яким вони називають приманки. Я погодилася, адже чому б ні? Страшно було, але одночасно це було і цікаво. Він нашвидкоруч вийшов і через деякий час повернувся зі спійманим товаром. Це було відчуття справжньої перемоги, почуття надії на краще, але і пізнання небезпеки нової сторони життя.
Знакомий порекомендував мені їхати на море відпочити в палатках. "Якщо накачаний та пройнятий стимулюючими речовинами можеш насолодитися моментом, тоді відпочинок у палатках на березі моря - просто неймовірний. Ти маєш спробувати це минулого літа," - він говорив.
А я згодилася. Морський бриз, зорі на небі, затишні палатки та відсутність буденних клопотів - все це стало реальністю для мене. Я відчувала себе позбавленою проблем, пустощів та болію. Відчуття ейфорії, яке мене охопило, було настільки міцним, що я навіть забула про своє минуле.
Що є ще неймовірнішим, гідропон та кокаїн робили мене відкритою для нових знайомств. У цих молодих людей теж була своя історія, свої цілі та своє спілкування. Ми почали обговорювати про наші закладки, про те, які вони можуть бути стимулюючі для нас. Були моменти, коли ми чули один одного, розуміли і підтримували. Таке спілкування було неймовірно важливим для мене.
Я знаю, що це був не найкращий шлях, але життя передається пульсуючими емоціями. Кожен із нас мириться з власними відомостями та діями, і я була готова приймати його насолоди. Хоча добре я все ж розуміла, що воно може бути шкідливим та небезпечним.
Але хай це буде попередженням для вас, друзі! Не занурюйтесь у світ наркотиків, не впускайте своє життя в небезпеку. Краще використовувати свої стимули для досягнення великих речей, для відкриття нових горизонтів. Втім, кожен має вибрати свій шлях.
Отже, моє подорожжя в море було короткотривалим, але неймовірно яскравим. Я багато чого зрозуміла в цьому шаленому всесвіті наркотиків та стимулів. Та, можливо, тепер моє внутрішнє світло загасне без вживання, але пам’ять про те, що було, залишиться.